Атлас безлігатурних операцій на щитоподібній залозі. Болгов М.Ю., Омельчук О.В., Янчій І.Р., Зінич П.П., Комісаренко І.І., Ткаченко В.А., Тронько М.Д.

Атлас створено на основі відео реальних оперативних втручань із застосуванням, розро бленої авторами, безлігатурної методики операцій на щитоподібній залозі з використання апарату «Патонмед». Запропонована методика дозволяє не залишати в рані жодних лігату: які не розсмоктуються, і створює оптимальні умови щодо виконання оперативного прийом на сухому полі, що підвищує анатомічну орієнтацію в рані та сприяє зменшенню післяспе-раційних ускладнень, в тому числі специфічних: пошкодження прищитоподібних залоз та гортанних нервів.
В 2023 р. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» отримав свідоцтво на зазначену технологію «Спосіб безлігатурних операцій на щитоподібній залозі з використанням апарату «Патонмед».
Атлас буде корисним хірургам, які виконують операції на щитоподібній залозі та лімфовузлах шиї, а також всім, кого цікавить розвиток хірургічних технологій.

Вступ:

Щитоподібна залоза для хірургів була складним бастіоном впродовж багатьох десятиліть. В 1850 році
Французька академія наук взагалі заборонила проводити операції на цьому органі через високу леталь-ність. Однією з головних причин цього рішення були великі крововтрати під час операції тому, що щитоподібна залоза має інтенсивний кровообіг. За обсягом крові, що протікає за одиницю часу на одиницю обʼє-му, вона займає перше місце в організмі, випереджаючи навіть мозок та мʼязи серця за цим показником.
Значними перепонами на початку тиреоїдної хірургії були також відсутність замісної терапії та специфічні ускладнення у вигляді гіпопаратиреозу та пошкодження гортанних нервів. Однак, розвиток хірургії продовжувався, технології та інструменти вдоскона-лювались, знання та досвід хірургів збільшувались.
Все це призвело до того, що операції на щитоподібній залозі стали виконуватись багатьма хірургами, але дійсно нову сторінку в тиреоїдній хірургії відкрив
Нобелівський лауреат, швейцарський хірург Теодор
Кохер. Він мав широке коло інтересів, але захворювання щитоподібної залози та техніка операцій на цьому органі займали одне з провідних місць в його практиці та дослідженнях. Саме Теодору Кохеру ми завдячуємо за щадну техніку операцій та збереження прищитоподібних залоз та гортанних нервів, що до сьогодні визнається важливими складовими тиреоїд-ної хірургії.
Окрему сумну сторінку нашої історії займає аварія на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 р.
Збільшення кількості випадків карцином щитоподібної залози, в першу чергу у дітей та підліт-ків, які зазнали опромінення радіоактивним йодом, значно підвищило увагу до патології щитоподібної залози, яка не спадає до сьогодні [1-3]. З того часу
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» взяла на себе основний тягар діагностики, обстеження і лікування пацієнтів з постраждалих регіонів з патологією щитоподібної залози та проведення наукових дослід-жень, в тому числі із залученням закордонних фахівців для виконання спільних програм. Деякі з яких продовжують виконуватис