Стихія води і грому. Василь Нагірняк

«Стихія води і грому» - це повість про повеневий армагедон у Карпатах в липні 2008 року, який надлетів з верхівʼя Чивчинських гір, де бере початок Гуцульська ріка Чорний Черемош, і увірвався з силою неземною на гуцулів.
На іхні веселкові оселі і зелені царинки, на духмяні сіножаті та газдівку...
Пʼять днів і пʼять ночей верховинську землю і гуцульський світ мордувала стихія - чорними водами, вогняними блискавицями і гуркотливими громами.
Лихо і біда вдерлися у зелену браму кожного гірського села і присілка. Сходилися докупи гори, зсувалися у безвідь груні, а шалені потоки у високогір"ї орали і жорнували дороги, луки, плаї й усе живе довкола.
Вода точить камінь і греблі рве. А гуцул - твердий, як скеля. Він стрічав ту кляту повінь, як Олекса Довбуш із ватагою опришків враже військо. Не запанували вороги-чужини у рідному краї - і потоп-армагедон не взяв у полон сині гори і смарагдові царинки. Отакі-то гірські люди - з каменю, скелі і твердині Карпат викресані.
Книга розрахована на широке коло читачів - усіх, хто любить Карпатський край, Гуцульщину, милу і чарівну Україну.